Ключові слова
ампутація
MESS
HFS-98
Як цитувати
Анотація
Резюме. Оцінка тяжкості ушкодження кінцівки при її вогнепальній травмі залишається актуальною проблемою, оскільки вона визначає лікувальну тактику – збереження чи ампутація.
Мета: встановити діагностичну цінність систем оцінки тяжко травмованої кінцівки MESS та HFS-98 в якості інструментів для встановлення показань до ампутації у випадку вогнепальної травми нижньої кінцівки.
Матеріал та методи. 177 пацієнтів із вогнепальною травмою нижньої кінцівки (183 випадки) віком 37,0 ± 0,7 років (20-63 роки). Чоловіків було 174, жінок – 3,; давність ушкодження становила 284,9 ± 18,7 днів. Серед різновидів бойової травми зустрічались: мінно-вибухова травма – 88, осколкові поранення – 86, кульові поранення – 9. В результаті сформувались 2 групи пацієнтів: із збереженою кінцівкою (І група, 89 випадків) та висока ампутація нижньої кінцівки (ІІ група, 94 випадки). В ході дослідження були застосовані наступні методи: класифікація відкритих ушкоджень Gustilo ― Anderson, системи оцінки тяжко травмованої кінцівки MESS та HFS-98. Вивчали: конвергентну валідність, дискримінативну здатність, чутливість, специфічність та діагностичну точність MESS та HFS-98.
Результати. Середні значення числових показників для І та ІІ груп становили відповідно: MESS – 5,8 та 8,4; HFS-98 – 13,2 та 23,1. Конвергентна валідність MESS/HFS-98 становила 0,85. Дискримінативна здатність (ROC-аналіз) становила 0,9 для обох систем оцінки. Чутливість, специфічність та діагностична точність за даними логістичної регресії та ROC-аналізу становили: для MESS – 0,74, 0,89, 0,79 при пороговому критерії ≥ 7; для HFS-98 – 0,82, 0,74, 0,79 при пороговому критерії > 17.
Заключення. Діагностична точність та висока дискримінативна здатність MESS та HFS-98 робить доцільним їх використання для встановлення показань до ампутації у випадку вогнепальної травми нижньої кінцівки. Перевищення порогового критерію ≥ 11, заявленого розробниками HFS-98, потребує подальших досліджень.
Посилання
Gustilo RB, Anderson JT. Prevention of infection in the treatment of one thousand and twenty-five open fractures of long bones: retrospective and prospective analyses. J Bone Joint Surg Am. 1976;58:453-8.
Gustilo RB, Mendoza RM, Williams DN. Problems in management of type III (severe) open fractures: a new classification of type III open fractures. J Trauma. 1984;24:742–746.
Johansen K, Daines M, Howey T, Helfet D, Hansen ST Jr. Objective criteria accurately predict amputation following lower extremity trauma. J Trauma. 1990;30(5):568-73. doi: 10.1097/00005373-199005000-00007.
Schiro GR, Sessa S, Piccioli A, Maccauro G. Primary amputation vs limb salvage in mangled extremity: a systematic review of the current scoring system. BMC Musculoskelet Disord. 2015;2:16:32. doi: 10.1186/s12891-015-0832-7.
Tscherne H, Oestern HJ. A new classification of soft-tissue damage in open and closed fractures (author’s transl). Unfallheilkunde. 1982;85(3):111-5.
Krettek C, Seekamp A, Kontopp H, Tscherne H. Hannover Fracture Scale `98 – re-evaluation and new perspectives of an established extremity salvage score. Injury. 2001;32(4):317-28. doi: 10.1016/s0020-1383(00)00201-1.
Rajasekaran S. The utility of scores in the decision to salvage or amputation in severely injured limbs. Indian J Orthop. 2008;42(4):368-76. doi: 10.4103/0019-5413.43371.
Seekamp A, Kontopp H, Tscherne H. Hannover fracture scale ‘98: reevaluation and new prospects for an established score system. Unfallchirurg. 2001;104(7):601-10. doi: 10.1007/s001130170090.
Bosse MJ, Teague D, Reider L, Gary JL, Morshed S, Seymour RB et al. Outcomes after severe distal tibia, ankle, and/or foot trauma: comparison of limb salvage versus transtibial amputation (OUTLET). J Orthop Trauma. 2017;31(Suppl 1):S48-S55. doi: 10.1097/BOT.0000000000000799.
Lange RH, Bach AW, Hansen ST Jr, Johansen KH. Open tibial fractures with associated vascular injuries: prognosis for limb salvage. J Trauma. 1985 Mar;25(3):203-8. doi: 10.1097/00005373-198503000-00006.
Rush RM, Kjorstad R, Starnes BW, Arrington E, Devine JD, Andersen CA. Application of the Mangled Extremity Severity Score in a combat setting. Mil Med. 2007;172(7):777-81. doi: 10.7205/milmed.172.7.777.
Brown KV, Ramasamy A, McLeod J, Stapley S, Clasper JC. Predicting the need for early amputation in ballistic mangled extremity injuries. J Trauma. 2009;66(4 Suppl):S93-7; discussion S97-8. doi: 10.1097/TA.0b013e31819cdcb0.
Ege T, Unlu A, Tas H, Bek D, Turkan S, Cetinkaya A. Reliability of the mangled extremity severity score in combat-related upper and lower extremity injuries. Indian J Orthop. 2015;49(6):656-60. doi: 10.4103/0019-5413.168759.
Doucet JJ, Galarneau MR, Potenza BM, Bansal V, Lee JG, Schwartz AK et al. Combat versus civilian open tibia fractures: the effect of blast mechanism on limb salvage. J Trauma. 2011;70(5):1241-7. doi: 10.1097/TA.0b013e3182095b52.
Sheean AJ, Krueger CA, Napierala MA, Stinner DJ, Hsu JR, Skeletal Trauma and Research Consortium (STReC). Evaluation of the mangled extremity severity score in combat-related type III open tibia fracture. J Orthop Trauma. 2014;28(9):523-6. doi: 10.1097/BOT.0000000000000054.
Schechtman DW, Walters TJ, Kauvar DS. Utility of the Mangled Extremity Severity Score in predicting amputation in military lower extremity arterial injury. Ann Vasc Surg. 2021;70:95-100. doi: 10.1016/j.avsg.2020.08.095.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.