Біомеханічне обґрунтування диференційованого лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки
ARTICLE PDF

Ключові слова

колінний суглоб
метод скінченних елементів
переломи великогомілкової кістки
біомеханічне моделювання
нестабільність суглоба

Як цитувати

Сивак, А., & Мусієнко, О. (2026). Біомеханічне обґрунтування диференційованого лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки. TERRA ORTHOPAEDICA, (1(128), 22-29. https://doi.org/10.37647/2786-7595-2026-128-1-22-29

Анотація

Резюме. Метою дослідження було провести аналітичну валідацію та розробити анатомічно точну тривимірну модель колінного суглоба для біомеханічного аналізу розподілу навантаження при різних типах переломів проксимального відділу великогомілкової кістки (ПВВГК), з урахуванням впливу локалізації ураження на ризик посттравматичної нестабільності.

Матеріали і методи. Геометрію колінного суглоба відтворено за даними КТ у програмному середовищі SolidWorks. Чисельний аналіз виконано в ANSYS (Static Structural) за методом скінченних елементів. У модель включено стегнову і великогомілкову кістки, меніски, передню і задню хрестоподібні, а також  медіальні й латеральні колатеральні зв’язки. Матеріали вважалися ізотропними, лінійно-еластичними. Досліджено три варіанти сіток: 30 001, 501 090 та 1 006 936 елементів. До верхньої площини стегнової кістки прикладено навантаження 750 Н, гомілку зафіксовано консольно. Контакти жорстко зв’язані (bonded). Якість сітки оцінювали за показниками Skewness і Orthogonal Quality. Верифікацію FEM-моделі здійснено шляхом порівняння з аналітичними розрахунками на основі еквівалентної жорсткості системи пружин.

Результати. Створено FEM-модель, що точно відтворює біомеханіку колінного суглоба в умовах сегментарних переломів. Виявлено, що найбільші напруження виникають у випадках ураження передньо- та задньо-латеральних сегментів (G та H), де фіксується максимальне зміщення фрагментів та пікове навантаження на зв’язки і меніски. Оптимальною для розрахунків визнано сітку з 501 090 елементів − вона забезпечує точність результатів при помірному обчислювальному навантаженні.

Висновки. FEM-моделювання з урахуванням локалізації переломів дозволяє ідентифікувати критичні зони навантаження та прогнозувати нестабільність ще на етапі передопераційного планування. Результати можуть бути інтегровані у клінічні протоколи для вибору обсягу втручання − від фіксації до супутньої реконструкції м’якотканинних структур.

https://doi.org/10.37647/2786-7595-2026-128-1-22-29
ARTICLE PDF

Посилання

DiFelice GS, van der List JP. Clinical Outcomes of Arthroscopic Primary Repair of Proximal Anterior Cruciate Ligament Tears Are Maintained at Mid-term Follow-up. Arthroscopy. 2018;34(4):1085-1093. doi:10.1016/j.arthro.2017.10.028

Wahlquist M, Iaguilli N, Ebraheim N, Levine J. Medial tibial plateau fractures: a new classification system. J Trauma. 2007;63(6):1418-21. DOI: 10.1097/TA.0b013e3181469df5

Chana-Rodríguez F, Teixidor-Serra J, Boluda-Mengod J, Gomes-Vallejo J, Carrera-Fernandez I, Delgado Martinez A et al. Current concepts in tibial plateau fracture management: a Spanish Orthopaedic Trauma Association review. OTA Int. 2025;8(3 Suppl):e392. Published 2025 May 2. doi:10.1097/OI9.0000000000000392

Ren D, Liu Y, Lu J, Xu R, Wang P. A Novel Design of a Plate for Posterolateral Tibial Plateau Fractures Through Traditional Anterolateral Approach. Sci Rep. 2018;8(1):16418. Published 2018 Nov 6. doi:10.1038/s41598-018-34818-5

Prat-Fabregat S, Camacho-Carrasco P. Treatment strategy for tibial plateau fractures: an update. EFORT Open Rev. 2017;1(5):225-232. Published 2017 Mar 13. doi:10.1302/2058-5241.1.000031

Zhang J, Chen B, Chen B, Wang H, Han Q, Tang X et al. Clinical Application of Finite Element Analysis in Meniscus Diseases: A Comprehensive Review. Arch Computat Methods Eng 2025;32:4163–4195. https://doi.org/10.1007/s11831-025-10265-02

Zeng ZM, Luo CF, Putnis S, Zeng BF. Biomechanical analysis of posteromedial tibial plateau split fracture fixation. Knee. 2011;18(1):51-54. doi:10.1016/j.knee.2010.01.006

Lu Y, Bai H, Wang Q, Ren C, Li M, Zhang K et al. The study of biomechanics and finite element analysis on a novel plate for tibial plateau fractures via anterolateral supra-fibular-head approach. Sci Rep. 2023;13(1):13516. DOI: 10.1038/s41598-023-40842-x.

ANSYS Mesh Metrics Explained. 2022. https://featips.com/2022/11/21/ansys-mesh-metrics-explained/

Wasserman S. What is the meaning of FEM analysis? Engineering.com, 2024. https://www.engineering.com/what-is-the-meaning-of-fem-analysis/

Madeti BK, Chalamalasetti SR, Bolla Pragada SKSsr. Biomechanics of knee joint — A review. Front. Mech. Eng. 2025;10:176–186 https://doi.org/10.1007/s11465-014-0306-x

Farrokhi S, Voycheck CA, Tashman S, Fitzgerald GK. A biomechanical perspective on physical therapy management of knee osteoarthritis. J Orthop Sports Phys Ther. 2013;43(9):600-619. doi:10.2519/jospt.2013.4121

Luo CF, Sun H, Zhang B, Zeng BF. Three-column fixation for complex tibial plateau fractures. J Orthop Trauma. 2010;24(11):683-692. doi:10.1097/BOT.0b013e3181d436f3

Yu C, Duan X, Gou Y, Liu K, Zhao W, Gao X et al. A review of finite element modeling and surgical simulation of meniscal tear in knee joint: progress and challenges. Front Med (Lausanne). 2025;12:1661943. Published 2025 Sep 12. doi:10.3389/fmed.2025.1661943

Stahl D, Serrano-Riera R, Collin K, Griffing R, Defenbaugh B, Sagi HC. Operatively treated meniscal tears associated with tibial plateau fractures: a report on 661 patients. Journal of Orthopaedic Trauma. 2015;29(7): 322–324. doi: 10.1097/BOT.0000000000000290

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.